|
МЕНСЬКА СОТНЯ( http://forum.vgd.ru) (1654-1782 pp.) ===================== Створена на початку 1654 р. як військова та адміністративна одиниця Ніжинського полку. Включала містечко Мену та села Бабичі, Дубравну, Дягове, Куковичі, Макошин, Ушню, Максаки. Мала старшину: писаря Семена Мартиновича, осавула Богдана Найденовського і хорунжого Прокопа Богдановича. У 1672 р. Іван Самойлович передав Менську сотню до складу Чернігівського полку, який хотів зміцнити. У ньому ж сотня знаходилася аж до ліквідації у 1782 р. Протягом зими 1781-1782 pp. територія сотні була включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Мена, нині - райцентр Чернігівської області. До 1648 р. Мена - центр Менської волості Чернігівського повіту Чернігівського воєводства. Сотники: Данилов Степан (1654). Пилипенко Михайло (1669). Лисенко Іван Якович (1669). Бобир Іван (1670). Онищенко Федір (1671). Левченко Тарас (1672). Корсун Роман (1672). Ониськів Федір (1672-1677). Курочка Іван Леонтійович (1681). Крупинський Овсій (1683). Курочка Іван Леонтійович (1685; 1686-1689). Сахновський [Васютинський] Гнат Васильович (1696-1722). Гуринович Кузьма (1700, н.). Сахновський Іван Гнатович (1723-1739). Троцький Іван (1735, н.). Сахновський Яким (1739-1743). Троцький Іван (1741, н.). Дейнека Костянтин (1741, н.). Кузьминський Григорій Сидорович (1742-1753). Сахновський Павло (1753-1767). Селиванович Костянтин (1770-1779). Климович Іван 4774). Сахновський Яким (1782). Населені пункти: Баба, село; Бондарівка, село; Бреч, село; Бутівка, село; Величківка, село; Данилівка, село; Деснівка, село; Дівича, слобода; Домашлин, село; Дубравка, село; Дягів, село; Куковичі, село; Макошине, село; Максаки, село; Мена, містечко; Микольська слобідка; Осмаки, село; Остапівка, хутір; Рожківка, хутір; Слобідка, село; Тютюнникова слобідка; Утівка, село; Ушня, село; Феськівка, село; Хавдіївка, село. За винятком нових хуторів, ці ж населені пункти значаться і в описі 1769 р. Тобто адміністративна територія сотні була стабільною протягом 110 років існування. СОТНИКИ: -------------------- Дорошенко Онисим Максимович (?-1649-1651.9.05.-?), Перегуда (1651, нак.), Данилович Степан (?-1654-?), Сахновський Василь (?-1662-?), Пилипенко Михайло (?-1669.04.-?), Лисенко Іван Якович (?-1669.04.-?), Дорошенко Федір Ониськович (?-1671-?), Корсун Роман (?-1672.02.-?), Левченко Тарас (?-1672.03.), Дорошенко Федір Ониськович (1672. 03.-1677.16.12.-?), Габриель, Леонтійович Іван (?-1681.08.-?), Крупинський Овсій (?-1683.03.-?), Павловський Павло (?-1683.07.-?), Курський (Курка, Курочка) Іван Леонтійович (?-1685. 09.-1696.02.-?), Стефанович Федір (1693. 05., нак.), Сахновський Гнат Васильович (?-1700.01.-1719.01.-?), Гуринович Кузьма (1700, нак.), Сахновський Іван Гнатович (?-1723-1739.30. 01.), Богдановський (1735.02., нак.), Самойленко Кирило (1737, нак.), Сахновський Яким Іванович (1739-1742), Дейнека Костя (1741, нак.), Кузьминський Григорій Сидорович (1742. 14.12.-1753), Сахновський Павло Петрович (1753.07.-1770), Селиванович Костянтин (1770-1782). ОТАМАНИ: ------------------- Сахновський Василь (?-1677-?), Стефанович Федір (?-1696-?), Курський Григорій Іванович (?-1700.12.-1702-?), Павлович Захар (?-1725-1732-?), Павлович Василь (?-1739-?), Оникійович Кирило (?-1743-?), Павловський Василь (?-1753), Климович Іван (1754-7), Омелета Яків (1772-1779-?). ПИСАРІ: ------------------- Мартинович Семен (?-1654-?), Ісаєвич Ничипір (?-1725-1726-?), Лободовський Михайло (?-1743-1746-?), Романовський Гнат (1760.9.03.-1778), Омелета Данило Якович (1778-1782). ОСАВУЛИ: ------------------- Найденовський Богдан (?-1654-?), Войченко Хома (?-1725-?), Дейнека Костянтин (?-1739-1746-?), Корнієвський Прокіп (1769-1772), Якименко Василь (1773-1779-?). ХОРУНЖІ: ------------------- Богданов Прокіп (?-1654-?), Омелюта Євстафій (?-1739-?), Омелета Юхим (?-1743-1746-?), Омелета (?-1768), Корнієвський Прокіп (1768-1769), Падалка Трохим (1773-1779-?). ============================== Ведомость, сочиненная з сотенных рапортов, за силу указа ея И.В. сколко в полку Черниговском мелниц, на каких реках и с которой войсковая часть собирается, и посколко в год, и куда оной употребляется и кому войсковия части надани, и равна ль части с казачих и посполитых войсковая собиралась … 1742 года В сотне МЕНСКОЙ ----------------------------------- 133.У местечку МЕНЕ, на речке Мене, удовствуючой поданной асаули генералного Валкевича, о двох колах мучних, мелница. Владеет оною мелниццею подданная асаули енералнго Валкевича, с которой мелници берется до ратуши менской две части войсковие, итого збору в год бывает ржи 19 четвертей и 3 четверичка; ячменю 2 четверти; гречи 5 четвертей; оное борошно употребляется на ратушние нужние потребы; те же войсковие части надани гетманом Самойловичем, на которие в них и крепости имеются. 134. На той же реке Мене, абшитованного обозного полкового черниговского Ивана Сахновского, мелница о трех колах мучних. 135. На той же речке, владения бунчукового товарища Григория Кузминского, мелница о трех колах мучних. 136. В селе ВЕЛИЧКОВКЕ, на той же речке, козаков Федора Падолки и Якова Горового, мелниц две, о трох колах мучних. 137. В деревне БРЕЧЕ, бунчукового товарища Владимира Полонецкого, на реце Бречи мелниц две, о двох колах мучних, вешняки. 138. В селе БАБЕ, сотника менского Якима Сахновского, на речке Бабке, мелница една, об едном коле вешняном. 139. На той же речке Бабке, хоружого менского Евхима Омелюты, мелница об одном коле вешняном. 140. На той же речке Бабке, попа бабского Стефана Ивановича, мелница, об одном коле вешняном. 141. На той же речке, козака Ивана Велентия, мелница об одном коле вешняном. 142. В деревне ДУБРОВКИ, монастира катедри черниговской, на речке Мене, мелниц две, по едному колу. 143. В селе ОСМАКАХ, судии енерального Лисенка, на речке Дягове, мелница одна, о двух колах мучних. 144. В селе ДЯГОВЕ, оного ж судии енералного Лисенка, на речке Дягове, мелниц две, о чотирох колах мучних. 145. Там же, козака Ивана Мелника, на речке Дягове, мелница об одном коле мучном. 146. В селе ФЕСКУВКИ, абшитованного обозного полкового черниговского Ивана Сахновского, да братовой его Петровой Сахновской, мелни две, о трох колах мучних. 147. Там же удовствуючой Милевской, на речке Мене мелница об одном коле мучном. 148. В селе ДАНИЛОВЦЕ, судии енералного Лисенка на речке Стерши, мелница одна, об одном коле весняном мучном. 149. Там же, сотника столинского Ивана Бобира, две мелници по едном коле мучном весняном. А з вышепоказанных мелниц, во время бытия коллегии, зборщики с тягучого кола, брали десятинную часть борошном, а з вешняком денежно по 60 копеек; по милостивой же грамоти монаршой, тое отрешено и потому всяк владелец по крепостям своим владеет, по прежнему. СОТНЯ МЕНСКАЯ ==================== В ГОРОДЕ МЕНЕ --------------------------- Двори приездние разних владелцов Двор сотника менского Сахновского Двор приездний монастиря Максаковского Двор монастиря Катедри Черниговской Двор отца Любарского Итого 4 Доми поповские Дом отца Исидора Кузминского наместника Дом отца Андрея Леонтиева Дом отца Алексея Василиева Дом отца Павла Любарского Дом отца Василия Василиевича Дом дяконихи Евгении Итого 6 Шинковые двори Шинк обозного полкового Черниговского Шинк сотника менского Шинк Петра Сахновского Шинк Григория Кузминского Шинк Василя Павловича Шинк цеху Шевского Шинк отца наместника менского Шинк отца Любарского Шинк Василя Павловича Шинк цеху кравецкого Шинк Сахновского обозного полкового Шинк отца наместника менского Шинк цеховий ковалский (// л. 26 зв.) Шинк отца наместника менского Шинк бунчукового Андрея Стаховича Итого 16 Доми поламарские Дом Федора Литвиненка Дом Федора Якубенка Итого 2 Школи Школа Пречиская Школа Михаловская Школа Покровская Итого 3 Шпитале Шпитал Пречиский Шпитал Михаловский Шпитал Покровский Итого 3 В СЕЛЕ ЖИГОВЦЕ(?) --------------------------------- Двор приездний ченцов Макошинских 1 Дом поповский 1 Шинк сотника менского Сахновского 1 Дом дяковский 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ ДАНИЛОВЦЕ --------------------------------- Двор приездний сотника березинского 1 Дом отца Хведора Лаврентева Дом Алексея Поповича Итого 2 Шинки Шинк сотника столинского Ивана Бобира Шинк бунчукового Гната Лисенка Итого 2 Дом паламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ УШНЕ ----------------------- Двор приездний архиерея Черниговского 1 Дом поповский 1 Шинк чернечий 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В ДЕРЕВНЕ МАКСАКАХ ------------------------------------ Двор приездний ченцов Максаковских 1 В СЕЛЕ КУКОВИЧАХ ---------------------------------- Двор приездний асаули енералного пана Федора Лисенка 1 Дом поповский 1 Шинк намесника менского 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ МАКОШИНЕ --------------------------------- Двор приездний чернечий 1 Доми поповские Дом отца Исидора Христинского Дом отца Конона попа черничого Итого 2 Двори шинковые Шинков обозного полкового 2 Шинк чернечий Макошинский 1 (// л. 27 зв.) Шинк церковний Шинк черниц Макошинских Итого 5 Дом дяковский 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ ДЯГОВЕ --------------------------- Двор приездний асаули енералного пана Лисенка 1 Доми поповские Дом попа отца Райновкого Дом попа отца Василия Василиевича Итого 2 Шинк пана асаули енералного 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ ОСМАКАХ ------------------------------ Дом поповский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЕЛЕ БАБЕ ---------------------- Дом поповский 1 Шинки Шинк атаманский Шинк Велентиев Шинк Грицка Сидоренка Шинк Олшанского Итого 4 Дом дяковский 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 В СЛОБОДЕ ТЮТЮННЫНА(?) ---------------------------------------------- Двор приездний ченцов Макошинских 1 Дом поповский 1 Шинк чернечий 1 Дом поламарский 1 Школа 1 В СЕЛЕ ДОМАШЛИНЕ ------------------------------------ Дом поповский 1 Школа 1 В СЕЛЕ ВЕЛИЧКОВЦЕ ----------------------------------- Дом поповский 1 Шинк обозного полкового 1 Дом поламарский 1 Школа 1 Шпитал 1 Хутори в которих наемних люде Хутор катедри Черниговской Хутор ченцов Макошинских Хцутор удовствующой Чернишовой Хутор козака Илченка Итого 4 Итого в сотне Менской Поповских домов – 20 Шинков – 31 Домов дяковских – 2 Поламарских – 9 Школ – 13 Шпиталев – 14 Хуторов – 4 ===================== Горобець С. Невідомий фрагмент ревізії Чернігівського полку 1732 р. // Сіверянський літопис. – 2008. – № 4. – С. 12-40. |
17 листопада 2011
|
З вікіпедії. Мена – стародавнє місто.Археологічними дослідженнями виявлені залишки поселення доби бронзи (2000р. до н.е.), юхновської культури, старослов’янських поселень 1 – Vст., часів Київської Русі Х – Х111 ст., городище Х1 – Х11 ст., а також 7 курганів, серед яких «Юркова могила» Х1 – Х11ст. Точна дата заснування міста і тепер є спірною серед істориків і краєзнавців. У дореволюційному «Энциклопедическом словаре» Брокгауза і Ефрона, у першому виданні УРЕ, в «Топонімічному словнику-довіднику Української РСР» М.Янка, згадках історика М.Семенова та інших джерелах називається 1066 рік за Лаврентіївським літописом. Сама назва «Мена» (з наголосом на другому складі, зустручається «Міна») пов’язана з правовим терміном «мена», з обміном полонених, товарів, торгівлею. Від цього походить, мабуть, і назва колись повноводної (видно по залишках круч) річки Мена – судноплавного шляху до Десни і Дніпра. Через Мену йшов також давній торговельний сухопутний шлях на Чернігів, Курськ, Дон. За часів польської шляхти у ХV11ст. в Мені була фортеця з земляним валом і стінами з дубових колод. Фортеця мала троє проїзних воріт, 12 башт. Фортеця стояла на березі річок Мена і Сидорівка, а з двох сторін навколо неї був викопаний рів. В Менській фортеці був замок польського воєводи Адама Киселя. У період національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр. повстанці Мени і околиць розгромили замок Адама Киселя, вигнали польських ставлеників і влилися у військо Б. Хмельницького. У 1654 р. Мена стала сотенним центром спочатку Ніжинського, а потім Чернігівського полку. Герб на печатці менської сотні являв собою щит з зображенням кургана з безсмертником на фоні зораного поля (поєднання безсмертної звитяжної слави і трудової ниви). З приєднанням до складу Росії Мена з околицями у 1655 р. була дана царем у володіння Василя Золотаренка – брата дружини Б.Хмельницького Ганни. Відомо, що Менська сотня підтримала повстання Пушкаря, за що гетьман Іван Виговський штурмом оволодів містом з допомогою татарських, польських і сербських найманців і здійснив жорстоку розправу над жителями. Меняни займалися землеробством, вирощували тютюн. Звідси приказка – «Мена – столиця тютюна». Мена мала Магдебурзьке право, підтверджене окремою грамотою царського уряду в 1660 р., магістратуру й ратушу. В місті діяли ковальський, шевський цехи, розвивалося гончарство, відомі були вироби золотаря О.Радкова. Жваво велася торгівля. На весняному ярмарку продавалось товарів на 5000 крб, збиралися ще 2-3 інших ярмарки. На ярмарки приїздили російські і білоруські купці. Два рази на тиждень, у четвер і неділю, в місті були великі базари. Мена також була великим торговим складським пунктом. Російська імперія У жовтні 1708 року, коли передові частини шведських військ наближалися до Десни поблизу Макошина, менський сотник Гнат Васильович Сахновський організував оборону Мени і не пустив шведів і прибічників Мазепи в місто. За це цар Петро 1 дав Г.В.Сахновському «два сельца Величковку й Феськовку» без козаків. Оригінал грамоти Петра 1 і тогочасний портрет сотника Сахновського знаходиться в Сосницькому краєзнавчому музеї. За переказами, сотник Сахновський сховав скарб у «Куту» біля Остречі в «коморі», яку залили водою річки Мена, прокопавши канал. У ХV111 ст. Мена входила до Новгород-Сіверського намісництва, а з 1782 року – до Сосницького повіту Чернігівського намісництва, з 1797 р. стала волосним центром Малоросійської, а з 1802 року Чернігівськох губернії у складі Сосницького повіту. У ХV111 ст. в Мені діяла козацька школа, з Х1Х ст. – парафіяльна, З 1868 Р. – двокласне міністерське училище. Восени 1873 року, коли через Мену була прокладена залізниця, Мена стала станцією 111 класу. Напередодні першої світової війни в Мені діяло кілька невеликих підприємств, два парові млини, маслобойня, майстерня з виготовлення упаковки скляної тари і сушарня для тютюну. Виготовлялись килими, плахти і рушники. Було відкрито земські однокомплектні школи (1897, 1911 рр.) ремісниче училище, приватна жіноча прогімназія (1913р.). У 1916р .почала працювати гімназія, евакуйована з м.Калиш. Встановлення радянської влади 1917-1920 1917р. відмічений ростом політичної і громадської активності населення. Першого травня демонстранти з червоними прапорами, співом революційних пісень і закликами передати владу Радам та припинити війну вийшли до залізничної станції. Тут саме проходив поїзд Керенського. Демонстранти вимагали виходу Керенського з вагона, але поїзд рушив далі. З весни до осені 1917р. часто було двовладдя. В листопаді – грудні була влада Центральної ради. В січні 1918р.з наближенням революційного загону Р.Берзіна, що просувався з Гомель на Бахмач, в Мені робітники і майстри слюсарної майстерні, залізничники та біднота організували збройний виступ. Була встановлена радянська влада. В березні 1918р. Мену окуповують німецько-австрійські війська. В січні 1919р. вступають війська Таращанського полку під командуванням В.Н.Боженка. Відновлюється радянська влада. Радянський режим 1920-1941 З 1923 р. Мена – селище міського типу, райцентр Сновської, а з 1925 року Конотопської округи. З 1932 р. – райцентр Чернігівської області. В 1922 р. в місті стверено першу сільськогосподарську артіль, в 1931 р. чотири колгоспи, в 1932 р. МТС. В 1924 р. споруджено електростанцію. Діяли тютюново-ферментний завод, коноплезавод. Після громадянської війни працював дитячий будинок для безпритульних. В 30-і роки діяли дві початкові, семирічна і середня школи, 2 клуби, лікарня, диспансер. В 1934р. було відкрито кінотеатр. В 1939 р. почалася радіофікація. У 1920 і 1931 роках Мену відвідав голова ВУЦВК Г.І.Петровський. Під час німецько-фашистської окупації з осені 1942 р. в Мені діяла підпільна патріотична група. Повоєнний період 1917-1920 З 1966 р. Мена стало містом. В ній діяли плодоконсервний, маслоробний, комбікормовий заводи, завод сигаретних фільтрів, хлібозавод, цех Чернігівської дослідно-експериментальної фабрики лозових виробів, елеватор, комбінат побутового обслуговування, три загальноосвітні, мкузична і спортивна школи, лікарня, Будинок культури, два клуби, три бібліотеки, кінотеатр, краєзнавчий музей. В 1976 р. було створено зоопарк. В 1979р. відкрито санаторій «Остреч», в 1990р. дитячий табір «Казковий». За роки незалежності в місті відбулося ряд змін в соціально-економічному і культурному розвитку. Нині в місті діє 7 промислових підприємств, 2 сільськогосподарські підпиємства і одне фермерське господарство, 96 підприємств малого бізнесу. 720чол. займаються підприємнийькою діяльністю. В місті працює 3 ринки, 2 торгівельні майданчики, 45 магазинів, в т.ч. 34 – приватні. Працює гімназія, загальноосвітня школа 1- 111 ступенів, три дитсадки, спортивна і музична школи, Станція юних техніків, районний Центр дитячої та юнацької творчості. Функціонують районний Будинок культури, Центр культури і дозвілля молоді, два клуби, дві бібліотеки. При районному Будинку культури діє народний ансамбль пісні й танцю «Менщина». Працює краєзнавчий музей, зоопарк. В 1993 р. відкрито Менську районну художню галерею, новий кінотеатр. З вікіпедії. |
3 лютого 2011
|
| Закрити |
